У практиці абдомінального хірурга поєднання ожиріння та жовчнокам'яної хвороби (ЖКХ) зустрічається щодня. Більшість людей вважає наявність конкрементів випадковістю, а виникнення печінкової коліки пов'язує виключно зі з'їденою жирною їжею. Проте справжній механізм каменеутворення набагато глибший і безпосередньо зумовлений метаболічними збоями, до яких призводить надлишкова вага.
Чому зайва вага робить жовч «літогенною»
При індексі маси тіла (ІМТ) вище 30 кг/м² печінка функціонує в умовах хронічного перевантаження жирами. Вона починає посилено синтезувати холестерин і скидати його у жовчний міхур. Коли концентрація холестерину значно перевищує вміст жовчних кислот, жовч кристалізується.
Спочатку формується біліарний сладж (так званий «пісок»), а з часом — повноцінні конкременти. Ситуацію посилює знижений тонус стінок міхура (гіпомоторика), характерний для пацієнтів з метаболічним синдромом: орган просто не спорожнюється до кінця, створюючи застій.
Пастка жорстких дієт: як спроба схуднути веде на операційний стіл
Парадокс полягає в тому, що напад калькульозного холециститу нерідко трапляється не під час застілля, а в період найсуворішої дієти. Коли людина намагається скинути 10–15 кг за допомогою голодування чи безжирових раціонів, організм мобілізує жирові депо. Печінка миттєво насичує жовч ще більшою кількістю вільного холестерину.
Через дефіцит жирів у їжі жовчний міхур не отримує сигналу на скорочення. Жовч концентрується, конкременти збільшуються в розмірах або зміщуються в протоку, викликаючи гострий запальний процес і невідкладний стан. За даними клінічних рекомендацій ASMBS (American Society for Metabolic and Bariatric Surgery), саме період неконтрольованого швидкого скидання ваги без належного медичного супроводу є критичним фактором ризику утворення каменів.
Симультанна хірургія: вирішення двох проблем під одним наркозом
Коли у пацієнта з масою тіла 110–160+ кг діагностують калькульозний холецистит, постає питання черговості дій. Звичайна холецистектомія вирішить питання з міхуром, але залишить корінь проблеми — ожиріння, цукровий діабет 2 типу та подальші ускладнення з боку серця і печінки.
Сучасна хірургія дозволяє застосовувати симультанний (одномоментний) підхід. Під час одного наркозу через лапароскопічні мікропроколи виконується два втручання:
- Лапароскопічна холецистектомія (видалення ураженого жовчного міхура разом із камінням);
- Баріатричне втручання — рукавна резекція або міні-шунтування шлунка.
Така тактика позбавляє пацієнта необхідності проходити передопераційне обстеження та наркоз двічі. Період відновлення у стаціонарі залишається стандартним — 2–3 доби. Детальніше про покази, алгоритми відбору та перебіг відновлення можна дізнатися на сайті баріатричного хірурга Сергія Трепета.
Як уберегти жовчовивідну систему: правила хірурга
Якщо у вас уже виявлено зайву вагу чи біліарний сладж, дотримуйтеся кількох правил:
- Уникайте «сухих» голодувань: раціон обов'язково повинен містити невелику кількість корисних рослинних жирів для стимуляції відтоку жовчі.
- Пийте достатньо води: дегідратація безпосередньо згущує біологічні рідини організму.
- Контролюйте стан за допомогою УЗД: за наявності каменів планове лапароскопічне лікування завжди безпечніше, ніж екстрене втручання під час запалення чи блокування протоки.
